Термін «ортодонтія» було запропоновано Ле Фулоном у 1840 році. Сама назва походить від двох грецьких слів: «orthos» – прямий та «odontos» («odus», «odonteus») – зуб, тобто йшлося про виправлення положення окремих зубів.

Перші відомості про ортодонтію були знайдені у книзі Цельса «De medicina» (1ст.до н.е.). А потім протягом майже двох тисячоліть жодних інших згадок про ортодонтію чи виправлення положення зубів не зустрічалось. У 1619 році Фабріціус («Heronymus Fadricius») описав метод виправлення положення окремих зубів. Стоматологія, як медична наука, бере свій початок з XVIстоліття.

Вперше відокремив стоматологію від загальної медицини П’єр Фошар. Він же запропонував апарат, який розширює щелепи і одночасно переміщує окремі зуби. Фошар також удосконалив обтуратор для твердого піднебіння при його незрощенні, вперше запропонований у XVIст. відомим хірургом Амбраузом Паре, який жив у Парижі(1510-1590р.).

Першими засновниками стоматологічного коледжу в університеті Мериленд були Хейдс (Hades) та Херріс (Harris). Стоматологічний коледж «Мериленд» – це перший навчальний заклад стоматології в світі.

Першим засновником ортодонтичної науки був Кінгслей (1829-1913).

У 1854 році Еванс запропонував дугу для лікування аномалій прикусу.

У 1879 році Кінгслей запропонував з’ємну ортодонтичну апаратуру.

У 1892 році була запропонована система міжщелепної тяги (Кез, Бейккер), яка стала відомою в ортодонтії під назвоюABC(Angle, Bakker, Case).

Eдвард Енгль (1855-1930) є батьком сучасної ортодонтії. Він – перший вчений, який започаткував ортодонтію як науку.

1900 рік вважається роком відкриття ортодонтії як окремої галузі.

Енгль – науковець, який винайшов і запропонував 4 техніки лікування зубощелепних аномалій та деформацій:

1. Розширювальна дуга;
2. Техніка для створення місця в зубній дузі;
3. Бег ( Begg ) – техніка;
4. Еджуайз ( Edgewise ) – техніка.

З 1930 по 1970 рр. виникла так звана «друга генерація ортодонтів»: Бег, Твід, Оппенгейм. Ці вчені були послідовниками теоретичних та практичних знань Енгля.

У 1940-х роках виникла цефалометрія (телерентгенографія), що дало змогу ортодонтам отримувати дані про кістки черепа. Саме вони пов’язані з аномаліями прикусу, які можна виправити, впливаючи на ріст кісткових структур.

У 1970–х роках активно розвивається ортогнатична хірургія, за допомогою якої можна виправляти аномалії у дорослих пацієнтів.

В кінці XX століття була розроблена NASA технологія термоактивних нікель – титанових («Niti») сплавів з пам’яттю. За кімнатної температури дріт є дуже гнучким, а з нагріванням у порожнині рота дріт прагне повернутись до початкового стану, тобто до форми ідеальної дуги, вибраної лікарем для даного пацієнта. Це відкриття зчинило переворот в ортодонтії. Дуги « Niti» значно довше зберігають властивість переміщувати зуби в потрібному напрямкові. Так в ортодонтії виникла техніка «прямої дуги».

У 1990-х роках австралійський ортодонт і винахідник Крис Фаррелл (Chris Farrell) розробив серію апаратів для корекції міофункціональних проблем у дітей на ранньому етапі ортодонтичного лікування (преортодонтичні міотрейнери).

2000 р. – поява системи Інвізалайн (Invisaligh) для виправлення прикусу і вирівнювання зубів – серія прозорих кап за технологією CAD/CAM.

2003 р. – поява безлігатурних брекетів (self-ligating brackets).

2005 р. – поява універсальних апаратів Myobrace для вирівнювання зубів і міофункціональної терапії.

Ортодонтія і до сьогодні активно розвивається…