На жаль, не всі батьки знають, що неправильний прикус безпосередньо впливає на риси обличчя дитини. Також треба пам’ятати, що профілактика аномалій повинна розпочинатись не після прорізування перших зубчиків, а значно раніше.                                              

Один із перших факторів впливу на формування прикусу – грудне вигодовування. За нормальних умов і правильного розвитку, під час кожного вигодовування здійснюється навантаження на м’язи язика та на навколоротові м’язи (жувальні, мімічні). Таке природне тренування стимулює ріст нижньої щелепи дитини.

 Нормою вважається заднє розміщення н/щ відносно в/щ. Таке положення – вимушене, оскільки в процесі пологів дитина рухається, обертає головою,  а  н/щ при цьому залишається єдиною рухомою кісткою в черепі. І вже у віці 6 місяців н/щ доганяє верхню.

Діти, яких вигодовують штучно, не отримують достатнього для росту функціонального навантаження. Ось чому, годуючи немовля з пляшечки, важливо використовувати соску правильної форми. Потрібно, щоб отвір у пляшечці був зроблений таким чином, аби струмінь рідини потрапляв на тверде піднебіння та імітував процес природного грудному вигодовування. Як правило, рефлекс смоктання згасає у 9-10 міс. Якщо ж смоктання неповноцінне або неправильне, це може спричинити формування неправильного прикусу. Тому педіатри розробили особливі правила для штучного вигодовування дитини:

• Годування потрібно здійснювати за допомогою соски, форма якої імітує форму справжніх жіночих грудей. Соска має бути пружною з маленьким отвором. У разі зниження цих властивостей внаслідок частого використання,  соску необхідно замінити.
• Потрібно забезпечити умови для активного смоктання: правильне захоплення соски та утримання її губами. Саме рухи н/щ повинні забезпечувати видавлювання молока і його ковтання.
• Положення дитини на руках повинно відповідати положенню, яке властиве немовляті під час грудного вигодовування.
• Впродовж годування, пляшечка не повинна здійснювати тиск на н/щ. Її потрібно тримати перпендикулярно до обличчя дитини.
• Не потрібно залишати пляшечку без нагляду.
• Тривалість кожного годування повинна становити 20-30хв.
• Необхідно остаточно завершити годування з пляшечки до виповнення дитині 2-х років. 

Сьогодні в аптеках є безліч різноманітних сосок. Їх виготовляють з латексу (жовтого кольору) або ж силікону (прозоро-білого кольору). Обидва матеріали міцні та розраховані на активне використання, проте силікон має таки певні переваги, наприклад, термостійкість, відсутність запаху та смаку.

Також соски мають отвори різного розміру й товщини. Вибір того чи іншого варіанту залежить від виду їжі, якою ви годуватимете дитину.

Дуже гарні силіконові соски з отвором продовгуватої форми, що мають спеціальні рисочки для орієнтації з місцем її розташування – навпроти  носика дитини.

Круглі довгі соски мають свій недолік – можуть змінювати положення язика, що призводить до порушення міодинамічної  рівноваги. Через це виникає звуження в/щ, утворення глибокого піднебіння, впалих щік. Оскільки н/щ не висувається вперед, її ріст сповільнюється, а це спричинює гіпотонію та міофункціональні розлади.

Рекомендації для вибору правильної соски

1. Розмір соски повинен змінюватися (збільшуватися) разом з  ростом дитини.
2. Соска складається зі соскової й ареолярної частини. Розмір соскової частини залежить від довжини піднебіння,  ареолярна  частина – від висоти верхньої губи і довжини ротової щілини. Це потрібно враховувати, адже  різних немовлят (доношених, недоношених) соски також мають бути різними.
3. Система пляшка – соска повинна мати повітряний клапан для уникнення можливості заковтування повітря. Дитина має почуватися комфортно.
4. Вміст пляшки (за густиною та консистенцією) повинен відповідати отворові.